Про автора: Лисенко Петро Олексійович, зразка 1963 року. Прослужив у Збройних силах 26 років, - від кадета (суворовця) до полковника запасу. Присягу приймав двічі. Першу - у 1980-му , другу - у 1992-му. Двічі - свідомо. В Чорнобилі у 1989 відбув свою чергу на реакторі , теж свідомо. Доcі не дає спокою тема - чому суспільство не сприймає військових як звичайних людей? Хочу поділитися своїми думками і поглядами на проблеми , що турбують людей і особисто мене, а також знати позицію інших. Намагаюся реалізувати свої прагнення і через віртуальний світ Інтернету. Мій сайт- http://zampolit.at.ua/ Бачу, що життя постійно нагадує про те , що воно тільки починається . Чому “по-українськи”? А тому, що народився не в Україні, навчався не в Україні, опинився в Україні, зрозумів, що я українець в Україні. Тому , що мій син не сумнівається, що він українець. Тому , що мій син дуже любить свій житловий масив Макулан , своє місто Кривий Ріг, свою країну Україну. Тому , що людиною відчув себе саме в Україні. Тому що багато пережив в Україні. Як що не проти - давайте спілкуватися. Звичайно по-українські. І , будь ласка, вказуйте мені на мої помилки , як що пишу або думаю не по-українські.
Опубліковано 29.07.2010 в рубриці Читачі
Опубліковано 10.06.2010 в рубриці Суспільство
Опубліковано 04.06.2010 в рубриці Суспільство