Країні потрібні працьовиті руки!
Опубліковано 02:25 02.12.2008 Автор Саліженко Олександр
Економічна криза все більше і більше поглинає світ, але більше всього затягує нашу країну. Крім економічного фактору вона пригнічує і емоційно. На кожному кроці чути про прояви цього економічного лиха: скоротили з робочого місця, відмінили премії, виросли ціни… Навипередки з економічною змагається і політична криза. До останньої ми вже настільки звикли, що не дивуємось коли чуємо про неї. Політична криза стала повсякденним, рутинним явищем, без якої не можливо уявити сучасну Україну. Явище для когось набридливе, негативне, зле та приречене. А для когось витвір власних рук, ресурс для існування, аргумент та допоміжний фактор у лобіюванні власних інтересів. Але завжди на зміну чомусь поганому приходить добре, світле і справедливе.
Після перегляду одного з останніх політичних ток-шоу, згадалась соціальна реклама, яка в свій час здивувала своєю простотою та неординарністю. А саме, що країні не вистачає футболістів, космонавтів, професорів. І відразу захотілось провести таку собі паралель – країні потрібні працьовиті руки. Але не звичайні селянські чи шахтарські руки,таких в Україні дай Боже. Працьовиті руки – мається на увазі продуктивні законодавчі руки українських депутатів. Адже він їхнього бажання працювати залежить, як швидко ми вийдемо з економічної кризи.
Для того, щоб відбувались зміни в кращу сторону, потрібно залишити всі політичні чвари, розробити антикризові заходи, затвердити та втілити їх у життя. Але цього немає. Через те що немає стимулу для вирішення цієї проблеми. Для них це не першочергове, адже в них все стабільно – робота є, зарплату платять, та й на роботу можна не ходити. На першому місці – кулуарні домовленості, торги за місце голови Верховної Ради, корпоративні інтереси – проблеми пересічних українців їх не турбують.
Взагалі депутати – це клас нових «тунеядців». Формально вони працюють, а реально ходять на роботу тільки для того, щоб протирати штани. Раніше з таким явищем боролись, суспільство засуджувало людей, які не працювали. І через суспільний осуд люди вимушені були змінюватись. Зараз ми (звичайні українські громадяни) приречені на різні кризи. І, як би ми не хотіли подолати ці проблеми, ми не в змозі цього зробити. Адже ми на це не впливаємо, а ті хто на це має і може впливати – байдикують. Потрібно боротись з теперішніми тунеядцями.
Для того, щоб держава була сильною, а людям в ній жилось добре – потрібно працювати, але працювати не тільки робітникам і селянам, а усім суспільним класам.
Газета.ua
Григор'єва Надія
Олександр, класна стаття))) Але одні слова тут не допоможить, тим паче, що є люди, яким криза вигідна і вони навмисно посилюють її вплив на населення. На жаль Україна не вийде з кризи раніше ніж за 2-3 роки і це є доконаний факт(((
Адже ми живемо в країні фокусників, на цю тему навіть анекдот склали:
Приїхала урядова делегація в Британію, сидять за столом, і Ющенчиха каже:
- Вітя, а вкради мені ложечку цю срібну, в нас дома такої нема.
Вітя: – ці руки ніколи не крали!
Катя: – Тоді попроси Вікторфьодоровича.
Вікторфьодорич: – Я вже одну взяв, буду брати другу – спалять.
Ющенко встає і каже: – Шановні лорди і пери, ви собі не уявляєте, яка в нас чудова країна, у нас всі фокусники, навіть урядовці. Ось дивіться – Я беру цю ложку зі стола, кладу собі в кишеню, і вона тут же з’являється в кишені у Вікторфьодорича!
дякую
Так, більшість експертів наводять цифру в 2-3 роки, але якщо наші обранці і надалі нічого не будуть робити, то криза у нас загостює ще надовше.
Там потрібні не працьовиті, а чесні руки.
Как бы мы сейчас не рассуждали – мы ничего не изменим. Так думают большинство Украинцев. И читатели этой статьи тоже так думают. А нужно думать по-другому: я могу сделать Украину лучше. Если каждый хоть немного постарается, то власть будет не у народа. Я не говорю сейчас о еще одной революции, которая неизвестно что нам дала, я говорю о действиях в рамках каждого. Ведь это не сложно выбрасывать бычки в мусорку, а если каждый так будет делать – страна станет чище. Если каждый не будет допускать обмана, и будет защищать свои права – страна станет достойной, чтобы в ней жили.
Рассуждать можно долго. Надеюсь моя мысль понятна, и я смог донести ее до Вас.
“…Ведь это не сложно выбрасывать бычки в мусорку, а если каждый так будет делать – страна станет чище.”
Я з Вами повністю погоджуюсь. Але нажаль так говорять усі, а мало хто так робить. Нещодавно, сам у цьому в котрий раз пересвідчився. Їду в маршрутці і чую позад себе розмову двох дівчат (хоча по-голосу так не думав) про людську еволюції, про майбутнє, про екологічну кризу яка нас поглинає і про іншу стурбованість людськими проблемами. А потім бачу, як ці стурбовані дівчата кидаються тими ж “бичками” на асфальт.
Я повністю за те: “Якщо хочеш змінити світ – почни з себе”. Але в реальному житті люди чомусь роблять по-іншому.